Мавпяча віспа: що це, симптоми і лікування

Мавпяча віспа — це рідкісне вірусне захворювання, яке привертає увагу через свою схожість із натуральною віспою, але перебігає значно легше. Вперше віспу мавп було зафіксовано в 1958 році у лабораторних особин, а перший випадок у людини зареєстровано в 1970 році в Демократичній Республіці Конго. Мавпяча віспа викликає інтерес у медиків і громадськості через спалахи за межами ендемічних регіонів Африки, що вимагає розуміння її симптомів і методів лікування. Далі ми розглянемо, що являє собою це захворювання, як його розпізнати та які заходи вжити.

Що таке віспа мавп

Віспа — це інфекційне захворювання, яке вражає шкіру, внутрішні органи та викликає гарячкові стани. Спочатку вірус було виявлено у мавп, однак, як показала практика, джерелом інфекції можуть бути також інші тварини, зокрема гризуни. Захворювання викликає вірус із роду Orthopoxvirus, який дуже близький до натуральної віспи, але відрізняється за симптоматикою та перебігом. Розглядаючи, що таке віспа, варто зазначити, що вона передається різними шляхами:

1. Контакт із зараженою людиною або твариною. Через шкіру, слизові оболонки, рани.
2. Предмети. Одяг, постільна білизна, заражені поверхні.
3. Респіраторний шлях. При тривалому перебуванні поруч із хворим.

На відміну від чорної віспи, яка була повністю ліквідована завдяки вакцинації, віспа мавп досі зберігається в деяких регіонах і продовжує викликати епідемії. Симптоми можуть бути менш тяжкими, але її здатність передаватися від людини до людини залишається актуальною загрозою. Мавпяча віспа відрізняється від натуральної (чорної) меншою летальністю (1–10% проти 30% у чорної віспи) і менш тяжким перебігом. Також ця форма рідше передається між людьми і частіше пов’язана з контактом із дикими тваринами в ендемічних регіонах, таких як Центральна та Західна Африка.

Симптоми мавпячої віспи

Лікарі зазначають, що симптоми віспи проявляються через 5–21 день після зараження і включають як загальні, так і специфічні ознаки. Розвиток починається із системних проявів, за якими слідують характерні шкірні зміни. У клінічній практиці прогресування можна поділити на дві фази: продромальну (початкову) та шкірну. Основні прояви:

Загальні симптоми віспи:

1. Гарячка. Температура вище 38 °C, часто перший признак інфекції.
2. Втома. Виражена слабкість, зниження енергії.
3. Головний біль. Інтенсивний, іноді супроводжується болем у м’язах.
4. Збільшення лімфовузлів. Особливо шийних і пахових, що відрізняє мавпячу віспу від чорної.

Шкірні прояви:

1. Висипання. Зазвичай виникають через 1–3 дні після підвищення температури тіла. Спочатку вони локалізуються на обличчі, поступово поширюючись на шкіру тулуба та кінцівок.
2. Плями. Плями швидко перетворюються на папули, які в свою чергу трансформуються в пухирці, заповнені рідиною.
3. Пухирці. З часом пухирці покриваються скоринками, які відпадають через 2–4 тижні, залишаючи після себе пігментацію або легке лущення.

Симптоми віспи мавп зазвичай тривають 2–4 тижні, і більшість пацієнтів одужують без ускладнень. Однак у людей із ослабленим імунітетом (наприклад, при ВІЛ) захворювання може перебігати тяжче. Діагностика включає ПЛР-тест на вірус і огляд шкірних висипань.

Чим відрізняється від чорної віспи

Чорна віспа, також відома як натуральна, вважається однією з найсмертоносніших хвороб в історії людства. Її викликає вірус Variola, який через високу летальність і здатність до швидкого поширення визнаний найнебезпечнішим вірусом. Ця хвороба минулого забрала мільйони життів до її ліквідації в 1980 році завдяки глобальній вакцинації. На відміну від чорної віспи,  віспа мавп перебігає легше і має меншу заразність. Основні відмінності:

1. Перебіг хвороби. Чорна віспа викликала тяжку гарячку, обширні висипання і часто закінчувалася смертю (летальність до 30%). Мавпяча віспа рідше призводить до тяжких ускладнень (летальність 1–10%).
2. Передача. Чорна віспа легко передавалася повітряно-крапельним шляхом, тоді як віспа мавп частіше поширюється через прямий контакт.
3. Лімфаденопатія. Збільшення лімфовузлів — характерна ознака мавпячої віспи, відсутня при чорній.
4. Наслідки. Чорна віспа залишала глибокі рубці на шкірі та могла призвести до сліпоти. Мавпяча віспа зазвичай минає без таких серйозних наслідків.

Чорна віспа вважається найнебезпечнішою хворобою і була повністю ліквідована, тоді як віспа мавп залишається ендемічною в деяких регіонах Африки, але її спалахи контролюються.

Лікування та профілактика

У сучасній медицині лікування мавпячої віспи спрямоване на полегшення симптомів, оскільки специфічної терапії проти вірусу не існує. Профілактика, зокрема вакцинація, відіграє ключову роль у стримуванні хвороби. Щеплення забезпечують захист завдяки перехресному імунітету з вірусом чорної віспи.

Загальні рекомендації:

1. Спокій. Пацієнтам рекомендується постільний режим для відновлення сил.
2. Симптоматична терапія. Жарознижувальні засоби (наприклад, парацетамол) для зниження температури, антисептики для обробки висипань.
3. Ізоляція. Хворий має уникати контакту з іншими людьми до повного загоєння висипань (2–4 тижні).
4. Гігієна. Регулярна обробка шкіри та зміна білизни для запобігання вторинним інфекціям.

Вакцинація

Щеплення, розроблені проти чорної віспи (наприклад, ACAM2000 або JYNNEOS), ефективні проти віспи мавп на 85%. Вакцина може використовуватися для профілактики або для зниження тяжкості симптомів, якщо введена протягом 4 днів після контакту. Вакцинація рекомендується для груп ризику: медичних працівників, які контактували з хворими, або жителів ендемічних регіонів.

Профілактика:

• уникати контакту із зараженими тваринами або людьми;
• використовувати захисні маски та рукавички під час догляду за хворими;
• дезінфікувати поверхні та предмети, з якими контактував заражений.

Своєчасна ізоляція та дотримання гігієни значно знижують ризик поширення хвороби.

Поточна ситуація у світі

Віспа мавп залишається ендемічною в країнах Центральної та Західної Африки, таких як Нігерія, Демократична Республіка Конго та Камерун, де щороку реєструються сотні випадків. У 2022 році спалахи було зафіксовано за межами Африки, зокрема в Європі, Північній Америці та Австралії, що привернуло увагу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). За даними ВООЗ на 2023 рік, більшість випадків поза Африкою пов’язана з близькими контактами, зокрема побутовими та медичними. ВООЗ рекомендує:

• посилити епіднагляд і тестування (ПЛР) для виявлення випадків;
• вакцинувати групи ризику в регіонах із високим рівнем захворюваності;
• інформувати населення про шляхи передачі та заходи профілактики.

У 2025 році ситуація залишається під контролем, але локальні спалахи вимагають уваги. ВООЗ підкреслює важливість раннього виявлення та ізоляції для запобігання епідеміям.

Висновок

Мавпяча віспа — це вірусне захворювання, яке вимагає уваги, але контролюється медиками. Воно менш небезпечне, ніж чорна віспа, але може викликати серйозні ускладнення у людей із ослабленим імунітетом. Головне – своєчасно розпізнати симптоми, такі як гарячка та висип, і звернутися до лікаря. Вакцинація, гігієна та ізоляція допомагають запобігти поширенню. Обізнаність і правильні дії дозволяють ефективно справлятися з цим захворюванням.